Фізіологія рослин і генетика 2018, том 50, № 2, 149-160, doi: https://doi.org/10.15407/frg2018.02.149

ФОРМУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЇ І ВИГНИ ЗІ ШТАМАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM РІЗНИХ ГЕНЕТИЧНИХ ГРУП

Крутило Д.В., Надкернична О.В.

  • Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України 14027 Чернігів, вул. Шевченка, 97

Вивчено особливості взаємодії рослин сої і вигни з повільно- та інтенсивнорослими штамами Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп. Показано, що рослини сої здатні вступати в ефективні симбіотичні взаємовідносини з дослідженими штамами ризобій незалежно від швидкості їх росту та генетичної належності. Рослини вигни виявляють вибірковість щодо штамів бульбочкових бактерій сої. При взаємодії з інтенсивнорослими штамами В. japonicum групи USDA 123 вони утворюють неефективний симбіоз із низьким рівнем фіксації азоту, тоді як із повільнорослими штамами генетичних груп USDA 4, USDA 6, USDA 110 формують повноцінні азотфіксувальні системи. Встановлено, що ризобії сої з різною швидкістю росту мають ідентичні RFLP-профілі nifH гена. Формування активних (фенотип Nod+Fix+) i неактивних (фенотип Nod+Fix—) симбіотичних систем вигни з ризобіями не пов’язано зі структурою цього гена, а, ймовірно, визначається специфічністю взаємодії генотипів партнерів на ранніх етапах розвитку симбіозу.

Ключові слова: Bradyrhizobium japonicum, соя, вигна, симбіотична система, специфічність, RFLP-аналіз, nifH ген

Фізіологія рослин і генетика
2018, том 50, № 2, 149-160

Повний текст та додаткові матеріали

У вільному доступі: PDF  

Цитована література

1. Veselovska, L.I. & Kots, S.Ya. (2014). The influence of different ways of lectin application on the symbiotic systems soybean - Bradyrhizobium japonicum, formed under optimal and insufficient water supply conditions. Fisiol. rast. genet., 46(5), pp. 437-448 [in Ukrainian].

2. Gaier, G. (1974). Electronic histochemistry. Мoscow: Mir [in Russian].

3. Grodzinsky, A.M. & Grodzinsky, D.M. (1973). Brief guide to plant physiology. Kiev: Naukova Dumka [in Russian].

4. Dospekhov, B.А. (1985). Field Experience Method. Мoskow: Agropromizdat [in Russian].

5. Zhukov, V.A., Rychagova, T.S., Shtark, O.Y., Borisov, A.Y. & Tikhonovich, I.A. (2008). The genetic control of specificity of interactions between legume plants and nodule bacteria. Ecological genetics, 7(4), pp. 12-19 [in Russian]. https://doi.org/10.17816/ecogen6412-19

6. Ivanova, E.S., Baimiev, An.Kh., Ibragimov, R.I. & Baimiev, Al.Kh. (2011). Symbiotic genes of nodule bacteria and the effect of their horizontal transfer on the species composition of microsymbionts of leguminous plants. Bashkir University Bulletin, 16(4), pp. 1210-1213 [in Russian].

7. Kots, S.Ya., Morgun, V.V., Patyka, V.F., Malichenko, S.M., Mamenko, P.M., Kiriziy, D.A., Mykhalkiv, L.M., Beregovenko, S.K. & Melnykova, N.M. (2011). Biological nitrogen fixation: legume-rhizobial symbiosis. (Vol. 2). Кyiv: Logos [in Russian].

8. Patyka, V.F., Kots, S.Ya., Volkohon, V.V., Shestobayeva, O.V., Mel'nychuk, T.M., Kalinichenko, A.V. & Hrynyk, I.V. (2003). Biological nitrogen. Кyiv: Svit [in Ukrainian].

9. Weekly, B. (1975). Electron microscopy for beginners. Мoscow: Mir [in Russian].

10. Fotev, Yu.V., Sidorova, К.К., Novikova, Т.I. & Belousova, V.P. (2016). Study of nodulation and nitrogen fixation in two cowpea [Vigna unguiculata (L.) Walp.] cultivars inoculated with different strains of Bradyrhizobium sp. Vavilov Journal of Genetics and Breeding, 20(3), pp. 348-354 [in Russian]. https://doi.org/10.18699/VJ16.099

11. Tsyganova, A.V., Kitaeva, A.B., Brewin, N.J. & Tsyganov, V.E. (2011). Cellular mechanisms of nodule development in legume plants. Agricultural Biology, 3, pp. 34-41 [in Russian].

12. Chen, W.X., Wang, E.T., Li, Y.B., Chen, X.Q. & Li, Y. (1995). Characterization of Rhizobium tianshanense sp. nov. moderately and slowly growing nodule bacterium isolated from an acid saline environment in Xinjiang, People's Republic of China. International Journal of Systematic Bacteriology, 45, pp. 153-159. https://doi.org/10.1099/00207713-45-1-153

13. Hardy, R.W.F., Holsten, R.D., Jackson, E.K. & Burns, R.C. (1968). The acetylene-ethylene assay for nitrogen fixation: laboratory and field evaluation. Plant Physiology, 43(8), pp. 1185-1207. https://doi.org/10.1104/pp.43.8.1185

14. Jordan, D. (1982). Notes: Transfer of Rhizobium japonicum Buchanan 1980 to Bradyrhizobium gen. nov., a genus of slow-growing, root nodule bacteria from leguminous plants. International Journal of Systematic Bacteriology, 32, pp. 136-139. https://doi.org/10.1099/00207713-32-1-136

15. Krutylo, D.V. & Zotov, V.S. (2015). Genotypic analysis of nodule bacteria nodulating soybean in soils of Ukraine. Russian Journal of Genetics: Applied Research, 5(2), pp. 102-109. https://doi.org/10.1134/S2079059715020057

16. Kuykendall, L., Saxena, B., Devine, T. & Udell, S. (1992). Genetic diversity in Bradyrhizobium japonicum Jordan 1982 and a proposal for Bradyrhizobium elkanii sp. nov. Canadian Journal of Microbiology, 38, pp. 501-505. https://doi.org/10.1139/m92-082

17. Laguerre, G., Nour, S.M., Macheret, V., Sanjuan, J., Drouin, P. & Amarger, N. (2001). Classification of rhizobia based on nodС and nifН gene analysis reveals a close phylogenetic relationship among Phaseolus vulgaris symbionts. Microbiology. 147, pp. 981-993. https://doi.org/10.1099/00221287-147-4-981

18. Mpepereki, S., Wollum, A.G. & Makonese, F. (1996). Diversity in symbiotic specificity of cowpea rhizobia indigenous to Zimbabwean soil. Plant Soil, 186, pp. 167-171. https://doi.org/10.1007/BF00035071

19. Peng, G.X., Tan, Z.Y., Wang, E.T., Reinhold-Hurek, B., Chen, W.F. & Chen, W.X. (2002). Identification of isolates from soybean nodules in Xinjiang Region as Sinorhizobium xinjiangense and genetic differentiation of S. xinjiangense from Sinorhizobium fredii. International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology, 52, pp. 457-462. doi: https://doi: 10.1099/ijs.0.01921-0

20. Tampakaki, A.P., Fotiadis, C.T., Ntatsi, G. & Savvas, D. (2017). Phylogenetic multilocus sequence analysis of indigenous slow-growing rhizobia nodulating cowpea (Vigna unguiculata L.) in Greece. Systematic and Applied. Microbiology, 40(3), pp. 179-189. https://doi.org/10.1016/j.syapm.2017.01.001

21. Xu, L.M., Ge, C., Cui, Z., Li, J. & Fan, H. (1995). Bradyrhizobium liaoningense sp. nov. isolated from the root nodules of soybeans. International Journal of Systematic Bacteriology, 45, pp. 706-711. https://doi.org/10.1099/00207713-45-4-706

22. Yao, Z.Y., Kan, F.L., Wang, E.T., Wei, G.H. & Chen, W.X. (2002). Characterization of rhizobia that nodulate legume species of the genus Lespedeza and description of Bradyrhizobium yuanmingense sp. nov. International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology, 52, pp. 2219-2230. https://doi.org/10.1099/ijs.0.01408-0