Наведено результати молекулярно-генетичного аналізу алельного стану гена b-каротингідроксилази1 у 63 самозапильних інбредних ліній кукурудзи вихідної комбінації СМ358wВН41. У польових умовах упродовж 2018—2019 рр. оцінено загальну комбінаційну здатність (ЗКЗ) та специфічну комбінаційну здатність (СКЗ) за урожайністю та збиральною вологістю зерна досліджуваних ліній. За допомогою факторного аналізу визначено частки впливу генотипу самозапильних ліній та ліній-тестерів, умов вегетаційного періоду року на ознаки урожайності та збиральної вологості зерна. В результаті дослідження поліморфізму 3'-кінця гена crtRB1 ідентифіковано 12 ліній зі сприятливим алелем розміром 543 пн, що характеризувались підвищеним вмістом каротиноїдів у зерні. В середньому за 2018—2019 рр. високу оцінку ЗКЗ за показником «урожайність зерна» отримали лінії RLI19 і RLI34 (відповідно 3,36 та 3,72 т/га). За показником «збиральна вологість зерна» серед досліджених самозапильних ліній найліпшими виявились лінії RLI19 і RLI49 з низькими оцінками ЗКЗ у 2018—2019 рр.: відповідно —1,58 та —1,3 %. За урожайністю зерна лінії RLI19 і RLI34 з високою оцінкою ЗКЗ за 2018—2019 рр., є практично цінними як селекційний матеріал для гетерозисної селекції і можуть бути широко використані у програмах гібридизації. Лінії кукурудзи RLI19 і RLI49, із низькою оцінкою ЗКЗ за показником «збиральна вологість зерна» доцільно використовувати для створення гібридів із низькою вологістю зерна. В результаті досліджень визначено, що на урожайність тесткросів і збиральну вологість зерна кукурудзи найбільше впливають умови вегетаційного періоду року — відповідно 58 і 36 %. Отже, визначення ліній, перспективних для створення гетерозисних гібридів за урожайністю, ґрунтується на високих оцінках ефектів ЗКЗ і СКЗ, а лінії, цінні для отримання гібридів із низькою збиральною вологістю зерна — на найнижчих оцінках ефектів ЗКЗ та варіансів СКЗ.
Ключові слова: алель, каротиногенез, загальна комбінаційна здатність, специфічна комбінаційна здатність, частка впливу факторів
Повний текст та додаткові матеріали
У вільному доступі: PDFЦитована література
1. Food and Agriculture Organization of the United Nation (FAOSTAT). URL: http://faostat.fao.org (06.07.2018)
2. Menkir, A., Liu, W., White, W.S., Maziya-Dixon, B. & Rocheford, T. (2008). Carotenoid diversity in tropical-adapted yellow maize inbred lines. Food chemistry, 109, No. 3, pp. 521-529. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2008.01.002
3. Mishra, P. & Singh, N.K. (2010). Spectrophotometric and tlc based characterization of kernel carotenoids in short duration maize. Maydica, 55, No. 2, p. 95.
4. Harjes, C.E., Rocheford, T.R., Bai, L., Brutnell, T.P., Kandianis, C.B., Sowinski, S.G. & Yan J. (2008). Natural genetic variation in lycopene epsilon cyclase tapped for maize biofortification. Science, 319, No. 5861, pp. 330-333. https://doi.org/10.1126/science.1150255
5. Pfeiffer, W.H. & McClafferty, B. (2007). HarvestPlus: breeding crops for better nutrition. Crop Sci., No. 47, pp. S88-S105. https://doi.org/10.2135/cropsci2007.09.0020IPBS
6. Weber, E.J. (1987). Carotenoids and tocols of corn grain determined by HPLC. Journal of the American Oil Chemists' Society, 64, No. 8, pp. 1129-1134. https://doi.org/10.1007/BF02612988
7. Yan, J., Kandianis, C.B., Harjes, C.E., Bai, L., Kim, E.H., Yang, X. & Fernandez, M.G.S. (2010). Rare genetic variation at Zea mays crtRB1 increases в-carotene in maize grain. Nature genetics, 42, No. 4, pp. 322-327. https://doi.org/10.1038/ng.551
8. Muthusamy, V., Hossain, F., Thirunavukkarasu, N., Saha, S. & Gupta, H.S. (2015). Allelic variations for lycopene-e-cyclase and b-carotene hydroxylase genes in maize inbreds and their utilization in b-carotene enrichment programme. Cogent Food & Agriculture, 1, No. 1, p. 1033141. https://doi.org/10.1080/23311932.2015.1033141
9. Sprague, G.F. & Tatum, L.A. (1942). General vs. specific combining ability in single crosses of corn 1. Agronomy J., 34, No. 10, pp. 923-932. https://doi.org/10.2134/agronj1942.00021962003400100008x
10. Kostadinovic, M., Ignjatovic-Micic, D., Vancetovic, J., Ristic, D., Obradovic, A., Stevanovic, M. & Mladenovic Drinic, S. (2018). Parental polymorphism analysis in marker assisted selection for b-carotene rich maize. Proceedings of the IX International Agricultural Symposium «Agrosym 2018» (pp. 333-338. Jahorina), Bosnia and Herzegovina.
11. Muthusamy, V., Hossain, F., Thirunavukkarasu, N., Choudhary, M., Saha, S., Bhat, J.S. & Gupta, H.S. (2014). Development of b-carotene rich maize hybrids through marker-assisted introgression of b-carotene hydroxylase allele. PLoS One, 9, No. 12, p. e113583. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0113583
12. Babu, R., Rojas, N.P., Gao, S., Yan, J. & Pixley, K. (2013). Validation of the effects of molecular marker polymorphisms in LcyE and CrtRB1 on provitamin A concentrations for 26 tropical maize populations. Theor. Appl. Gen., 126, No. 2, pp. 389-399. https://doi.org/10.1007/s00122-012-1987-3
13. Honcharov, Yu.O., Shytikova, Yu.V., Melnyk, S.I. & Sihalova, I.O. (2017). The evaluation of the allelic state of the b-carotene hydroxylase1 gene in maize lines (Zea mays L.). Scientific papers of Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, No. 27, pp. 11-17 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.47414/np.25.2017.216852
14. Dziubetskyi, B.V., Satarova, T.M., Cherchel, V.Yu., Diachenko, T.A. & Honcharov, Yu.O. (2016). The carotenoids content in the grain of maize lines. Bulletin Institute of agriculture of steppe zone NAAS of Ukraine, No. 11, pp. 18-23 [in Ukrainian].
15. Honcharov, Yu.O., Satarova, T.M., Dziubetskyi, B.V. & Cherchel, V.Yu. (2016). Allelic status of key genes of carotenogenesis on DNA-markers in maize lines and their hybrids. Plant Varieties Studying and Protection, No. 4, pp. 26-32 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88666
16. Vignesh, M., Hossain, F., Nepolean, T., Saha, S., Agrawal, P.K., Guleria, S.K. & Gupta, H.S. (2012). Genetic variability for kernel b-carotene and utilization of crtRB1 3'TE gene for biofortification in maize (Zea mays L.). Indian J. Genet. and Plant Breed., 72, No. 2, p. 189.
17. Zunjare, R.U., Hossain, F., Muthusamy, V., Baveja, A., Chauhan, H.S., Bhat, J.S. & Gupta, H.S. (2018). Development of biofortified maize hybrids through marker-assisted stacking of b-carotene hydroxylase, lycopene-e-cyclase and opaque2 genes. Frontiers in plant science, No. 9, p. 178. https://doi.org/10.3389/fpls.2018.00178
18. Fedko, M.M., Bodenko, N.A., Yukhimovych, O.R. & Havriushenko, O.O. (2012). Combinational ability of inbred maize lines (Zea maize L.). Irrigated Agriculture, 57, pp. 200-207 [in Ukrainian].
19. Krivosheev, G.Ya., Ignatev, A.S. & Shevchenko, N.A. (2015). Combining ability of early maturing self-pollinated maize lines and testers in the system of topcross crosses. Polythematic online scientific journal of Kuban State Agrarian University, No. 114, pp. 1-10 [in Russian].
20. Anashenkov, S.S. (2012). Analysis of combining ability of new inbred lines of maize and testers. Polythematic online scientific journal of Kuban State Agrarian University, 80, No. 6, pp. 1-10 [in Russian].
21. Sotchenko, Yu.V. (2000). Evaluation of the combining ability of lines and testers in topcross crosses. Maize and sorghum, No. 2, pp. 11-14 [in Russian].
22. Zamkovoy, G.A. & Suprunov, A.I. (2011). Breeding value of self-pollinated maize lines by main economic characteristics. Maize and sorghum, No. 4, pp. 27-30 [in Russian].
23. Tkachyk, S.O. (Ed.) (2015). Methods of examination of plant varieties of cereals, cereals and legumes for suitability for distribution in Ukraine. Vinnytsia: FOP Korzun D.Yu. [in Ukrainian].
24. Hurieva, I.A., Riabchun, V.K. & Kozubenko, L.V. (2003). Methodical recommendations of field and laboratory study of genetic resources of corn. The second edition. Kharkiv [in Ukrainian].
25. Volf, V.G. (1980). Methodical recommendations on the use of mathematical methods for the analysis of experimental data on the study of combinational ability. Kharkiv [in Russian].
26. Hotyileva, L.V. (1968). Breeding methods and evaluation of self-pollinated lines for combining ability. Basics of breeding and seed production of hybrid maize. Moscow [in Russian].
27. Ermantraut, E.R., Prysiazhniuk, O.I. & Shevchenko, I.L. (2007). Statistical analysis of agronomic study data in the software suite Statistica 6.0. Kyiv: PolihrafKonsaltynh [in Ukrainian].
28. Prysiazhniuk, L., Honcharov, Y., Melnyk, S. & Dikhtiar, I. (2019). Application of DNA markers for the assessment of allele state of the key genes of carotenogenesis in maize (Zea mays L.) seeds. J. Microbiol., Biotechnol. and Food Sci., 8, No. 5, pp. 1141-1144. https://doi.org/10.15414/jmbfs.2019.8.5.1141-1144
29. Abdel-Moneam, M.A., Attia, A.N., El-Emery, M.I. & Fayed, E.A. (2009). Combining ability and heterosis for some agronomic traits in crosses of maize. Pakistan j. biol. sci., 12, No. 5, pp. 433-438. https://doi.org/10.3923/pjbs.2009.433.438
30. Malik, S.I., Malik, H.N., Minhas, N.M. & Munir, M. (2004). General and specific combining ability studies in maize diallel crosses. Int. J. Agricult. & Biol., 6, No. 5, pp. 856-859.
31. Egesel, C.O., Wong, J.C., Lambert, R.J. & Rocheford, T.R. (2003). Combining ability of maize inbreds for carotenoids and tocopherols. Crop Sci., 43, No. 3, pp. 818-823. https://doi.org/10.2135/cropsci2003.8180