en   uk  
ISSN 2308-7099, ISSN 2786-6874
Фізіологія рослин і генетика
 
 
Фізіологія рослин і генетика 2025, том 57, № 6, 532-541, doi: https://doi.org/10.15407/frg2025.06.532

Новий сорт Chaenomeles speciosa української селекції: особливості та біоактивність

Матвєєва Н.А.1, Григор’єва О.В.2, Дуплій В.П.1, Лучко Л.В.3, Журба М.Ю.2

  1. Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України 03143 Київ, вул. Академіка Заболотного, 148
  2. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка Національної академії наук України 01103 Київ, вул. Садово-Ботанічна, 1
  3. ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка 01601 Київ, вул. Володимирська, 64/13

У роботі подано характеристику рослин сорту хеномелеса (Chaenomeles speciosa) Чудовий Ольги, створеного у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Наведено морфологічні ознаки рослини та плоду, показники врожайності, період достигання та агроекологічні вимоги. Встановлено високу зимостійкість, посухостійкість і природну стійкість сорту до шкідників та патогенів, що забезпечує стабільне плодоношення у кліматичних умовах Лісостепу України. Плоди характеризуються значним вмістом біологічно активних сполук, зокрема флавоноїдів, що зумовлює антиоксидантну та відновлювальну активності екстрактів. Отримані показники відповідають діапазонам, описаним у літературі для C. speciosa, та підтверджують потенціал сорту як перспективної сировини для харчової, фармацевтичної та косметичної промисловості. Завдяки поєднанню господарської цінності, адаптивності та біоактивності, рослини сорту Чудовий Ольги можуть бути рекомендовані для вирощування у плодових і декоративних насадженнях й для подальшого використання у технологіях отримання функціональних продуктів.

Ключові слова: Chaenomeles speciosa, сорт Чудовий Ольги, адаптивність, флавоноїди, антиоксидантна активність, відновлювальна активність, функціональні продукти

Фізіологія рослин і генетика
2025, том 57, № 6, 532-541

Повний текст та додаткові матеріали

У вільному доступі: PDF  

Цитована література

1. Phipps, J.B., Robertson, K.R., Smith, P.G. & Rohrer, J.R. (1990). A checklist of the subfamily Maloideae (Rosaceae). Can. J. Bot., 68, pp. 2209-2269. https://doi.org/10.1139/b90-288

2. Weber, C. (1964). The genus Chaenomeles (Rosaceae). J. Arnold Arbor. 45, pp. 302-345. http://www.jstor.org/stable/43781507 https://doi.org/10.5962/p.324684

3. Plants For A Future. (n.d.). Chaenomeles speciosa. Plants For A Future database. Retrieved January 8, 2026, from https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName= Chaenomeles+speciosa

4. Klymenko, S., Grygorieva, O. & Brindza, J. (2017). Less Known Species of Fruit Crops. Nitra: Slovak University of Agriculture in Nitra. 104 p. https://doi.org/10.15414/2017.fe-9788055217659

5. Klymenko, S., Kucharska, A.Z., SokЩY-˜Дtowska, A. & PiЩrecki, N. (2019). Deter­ mination of antioxidant capacity and polyphenols contents in fruits of genotypes of Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. Agrobiodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality, 3, pp. 473-483. https://doi.org/10.15414/agrobiodiversity.2019.2585-8246.473-483

6. Zhang, S.-Y., Han, L.-Y., Zhang, H. & Xin, H.-L. (2014). Chaenomeles speciosa: A review of chemistry and pharmacology. Biomed. Rep., 2, No. 1, pp. 12-18. https://doi.org/10.3892/br.2013.193

7. Huang, W., He, J., Nisar, M.F., Li, H. & Wan, C. (2018). Phytochemical and pharmacological properties of Chaenomeles speciosa: An edible medicinal Chinese Mugua. Evid. Based Complement. Alternat. Med., 2018, Article 9591845. https://doi.org/10.1155/2018/9591845

8. Yu, A., Hu, W., Be, H., Fu, L., Wang, Z., Wang, M. & Kuang, H. (2024). Recent advances in polysaccharides from Chaenomeles. Molecules, 29, No. 13, Article 2984. https://doi.org/10.3390/molecules29132984

9. Ma, Y., Li., J., Li., J., Yang, L., Wu, G. & Liu, S. (2022). Comparative metabolomics study of Chaenomeles. Foods, 11, No. 7, Article 1019. https://doi.org/10.3390/foods11071019

10. Shen, X., Hu, F., Liu, Q., Wang, H. & Li, H. (2020). Analysis of flavonoid metabolites in Chaenomeles petals using UPLC-ESI-MS/MS. Molecules, 25, No. 17, Article 3994. https://doi.org/10.3390/molecules25173994

11. Wang, Z.-J., Jin, D.-N., Zhou, Y., Sang, X.-Y., Zhu, Y.-Y., He, Y.-J., Xie, T.-Z., Dai, Z., Zhao, Y.-L. & Luo, X.-D. (2021). Bioactive ingredients of Chaenomeles speciosa against microbes: Characterization by LC-MS and activity evaluation. J. Agric. Food Chem., 69, No. 16, pp. 4686-4696. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.1c00298

12. Deng, Y., Huang, L., Zhang, C., Xie, P., Cheng, J., Wang, X. & Liu, L. (2020). Novel polysaccharide from Chaenomeles speciosa seeds: Structural characterization, a-amylase and a-glucosidase inhibitory activity evaluation. Int. J. Biol. Macromol., 153, pp. 755-766. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2020.03.033

13. Dai, M., Wei, W., Shen, Y.-X. & Zheng, Y.-Q. (2003). Glucosides of Chaenomeles speciosa remit rat adjuvant arthritis by inhibiting synoviocyte activities. Acta Pharmacol. Sin., 24, No. 11, pp. 1161-1176. PMID: 14627503

14. Zhang, Y.-X., Cheng, A.-L., Liu, A.-L., Wang, H.-D., Wang, Y.-L. & Du, G.-H. (2010). Antioxidant, anti-inflammatory and anti-influenza properties of components from Chaenomeles speciosa. Molecules, 15, No. 11, pp. 8507-8517. https://doi.org/10.3390/molecules15118507

15. Huang, D., Jiang, S., Du, Z., Chen, Y., Xue, D., Wang, X., Li, M., Zhang, F., Chen, W. & Sun, L. (2022). Analgesic and anti-arthritic activities of polysaccharides in Chaenomeles speciosa. Front. Pharmacol., 13, Article 744915. https://doi.org/10.3389/fphar.2022.744915

16. Yao, G., Liu, C., Huo, H., Liu, A., Lv, B., Zhang, C., Wang, H., Li, J. & Liao, L. (2013). Ethanol extract of Chaenomeles speciosa Nakai induces apoptosis in cancer cells and suppresses tumor growth in mice. Oncol. Lett., 6, No. 1, pp. 256-260. https://doi.org/10.3892/ol.2013.1340

17. Xie, X., Zou, G. & Li, C. (2016). Purification, characterization and in vitro antioxidant activities of polysaccharide from Chaenomeles speciosa. Int. J. Biol. Macromol., 92, pp. 702-707. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2016.07.086

18. PДkal, A. & Pyrzynska, K. (2014). Evaluation of aluminium complexation reaction for flavonoid content assay. Food Anal. Methods, 7, No. 9, pp. 1776-1782. https://doi.org/10.1007/s12161-014-9814-x

19. Brand-Williams, W., Cuvelier, M.E. & Berset, C. (1995). Use of a free radical method to evaluate antioxidant activity. LWT - Food Sci. Technol., 28, No. 1, pp. 25-30. https://doi.org/10.1016/S0023-6438(95)80008-5

20. Rumpunen, K. (2002). Chaenomeles: Potential new fruit crop for northern Europe. In J. Janick & A. Whipkey (Eds.), Trends in new crops and new uses (pp. 385-392). Alexandria, VA, USA: ASHS Press.

21. Watychowicz, K., Janda, K., Jakubczyk, K. & Wolska, J. (2017). Chaenomeles - health promoting benefits. Rocz. Panstw. Zakl. Hig., 68, pp. 217-227.

22. Norin, I. & Rumpunen, K. (2003). Pathogens on Japanese quince (Chaenomeles japo­ nica) plants. In K. Rumpunen (Ed.), Japanese quince - potential fruit crop for northern Europe (pp. 37-58). Uppsala, Sweden: Swedish University of Agricultural Sciences.

23. Byczkiewicz, S., Kobus-Cisowska, J., Szulc, P., Telichowska, A., Szczepaniak, O. & Dziedzinski, M. (2019). Japanese quince (Chaenomeles japonica L.) as a row material about health properties-current state of knowledge. Tech. Rol. Ogrod. Lesna, 5, pp. 22-25.

24. Urbanavi№ictE, I., Rubinskiene, M. & Viлkelis, P. Fatty acid composition and quality of oils from post-industrial waste of quince (Chaenomeles japonica). Chem. Biodivers., 16, e1900352. https://doi.org/10.1002/cbdv.201900352

25. Fang, Q., Yin, M., Chu, S., Chang, X., Yang, M. & Peng, H. (2021). Comprehensive analysis of agronomic characters, chemical compounds, and antioxidant activity in Chaenomeles fruits at different developmental stages. Pharmacogn. Mag., 17, No. 76, pp. 657-665. https://doi.org/10.4103/pm.pm_111_21

26. Turkiewicz, I.P., WojdyYo, A., Tkacz, K. & Nowicka, P. (2021). Comprehensive cha­ racterization of Chaenomeles seeds as a potential source of nutritional and biologically active compounds. J. Food Compos. Anal., 102, Article 104065. https://doi.org/10.1016/j.jfca.2021.104065

27. Pei, W., Sun, Y., Li, J., Zhang, Y., Jian, C., Lu, F., Tao, A. & Li, Q. (2025). Extraction of total flavonoids from Chaenomeles speciosa (Sweet) Nakai and its antioxidant and lipoxygenase inhibition effects. PLoS One, 20, No. 4, e0320582. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0320582

28. Khromykh, N., Lykholat, Y., Shupranova, L., Kabar, A., Didur, O., Lykholat, T. & Kulbachko, Y. (2018). Interspecific differences of antioxidant ability of introduced Chaenomeles species with respect to adaptation to the steppe zone conditions. Biosyst. Divers., 26, No. 2, pp. 132-138. https://doi.org/10.15421/011821

29. Muflihah, Y.M., Gollavell, G. & Ling, Y-C. (2021). Correlation Study of Antioxidant Activity with Phenolic and Flavonoid Compounds in 12 Indonesian Indigenous Herbs. Antioxidants (Basel), 10, No. 10, p. 1530. https://doi.org/10.3390/antiox10101530

30. Zheng, X., Wang, H., Zhang, P., Gao, L., Ning, Y., Li, P., Liu, X., Du, Y. & Shen, G. (2018). Chemical Composition, Antioxidant Activity and a-Glucosidase Inhibitory Activity of Chaenomeles Speciosa from Four Production Areas in China. Molecules, 23, No. 10, 2518. https://doi.org/10.3390/molecules23102518