Положення про рецензування

Усі статті, що надходять до редколегії, рецензуються. Основна мета рецензування — забезпечити ретельний відбір рукописів для публікації та надати цілеспрямовані рекомендації щодо їх удосконалення. Рецензування орієнтовано на об’єктивну оцінку змісту статті, аналіз її сильних і слабких сторін, відповідність стандартам і вимогам. До публікації допускаються лише статті, які мають наукову цінність і сприяють вирішенню актуальних наукових та соціально-економічних проблем. Відповідність рукопису правилам форматування та подання до редакції журналу оцінюється окремо (див. Вимоги до оформлення статей).

Рукописи, які не відповідають Вимогам щодо оформлення наукових статей чи викликали зауваження на етапі первинного контролю редакційної колегії, до рецензування не допускаються і повертаються автору для доопрацювання.

Процес рецензування передбачає детальний розгляд поданого рукопису, об’єктивну оцінку його змісту та відповідності вимогам журналу (див. Етичні принципи роботи рецензента)

Рукописи рецензуються конфіденційно. Рецензування є анонімним як для рецензентів, так і для авторів та зазвичай виконується двома незалежними рецензентами. Якщо рецензент вважає, що його(її) науковий досвід не відповідає проблематиці, розглянутій в публікації, він(вона) має відмовитися від завдання. Рецензенти також мають зважати на потенційні конфлікти інтересів, особливо якщо рукопис дотичний до тематики їх власних досліджень. Рукопис слід розглядати як конфіденційний документ – його зміст не можна повідомляти стороннім особам або обговорювати його, за винятком випадків, коли потрібна спеціальна консультація іншого фахівця.

У своїй оцінці рукопису рецензент має розглянути такі головні питання:

відповідність тематики рукопису науковим напрямам журналу;
актуальність теми досліджень;
наукова новизна представлених результатів і їх практичне значення;
відповідність назви статті змістові;
відображення у вступі стану проблеми й обґрунтування роботи;
відповідність використаних методів дослідження сформульованим завданням та достатність їх описання для відтворення;
достатність та надійність експериментальних даних;
наявність статистичної обробки і коректність застосованих методів статистичного аналізу результатів;
обґрунтованість висновків, зроблених авторами;
відповідність мовного викладу статті та оформлення графічного матеріалу вимогам журналу;
рекомендації щодо доопрацювання рукопису;
потреба у скороченні рукопису (текст, рисунки, таблиці);
рішення про можливість (або неможливість) опублікування рецензованого рукопису в журналі.

Рецензент має розглянути статтю упродовж не більше 3 тижнів з часу її отримання та скерувати рецензію до редакції журналу особисто чи електронною поштою. За неможливості прорецензувати статтю рецензент надсилає мотивовану відмову протягом трьох днів з часу отримання листа редакції журналу.

Редактор розглядає відгуки рецензентів і попередньо вирішує можливість прийняти рукопис у представленому вигляді, вимагати авторського доопрацювання відповідно до зауважень рецензента або відхилити його. Це рішення, разом із коментарями рецензентів і (за потреби) додатковими редакційними вказівками, повідомляється автору. Авторам надається 2 тижні на доопрацювання рукопису. До редакції автори мають надіслати виправлений примірник разом із аргументованою відповіддю на кожне зауваження рецензентів і поясненнями до внесених змін.

Рішення рецензента не є остаточним. Автори, не згодні із зауваженнями рецензента, можуть їх оскаржити, надавши редактору аргументовану відповідь. У таких випадках рукопис передають на додаткове рецензування незалежному рецензенту або члену редакційної колегії для подальшої оцінки. Остаточне рішення щодо апеляції приймається редколегією.

Якщо редактор вважає, що рукопис відповідає вимогам стосовно наукових аспектів, він рекомендує головному редактору прийняти його до публікації. Після рішення головного редактора редакція надсилає автору офіційне повідомлення про схвалення. Головний редактор несе остаточну відповідальність за прийняття або відхилення рукописів.

Доопрацьований автором і схвалений рецензентами варіант статті приймається редколегією і передається в редакцію для підготовки до публікації. Рукопис опрацьовується науковим та фаховим редакторами, які можуть рекомендувати необхідні правки до тексту чи оформлення статті. Редакція готує ескізний макет статті (верстку), який надсилається автору для ознайомлення та внесення остаточних правок. Повернута автором версія рукопису вважається остаточною, і подальші зміни в тексті, малюнках або таблицях не допускаються.

⇫

ПОЛОЖЕННЯ
про етику наукових публікацій

Редакційна колегія наукового журналу «Фізіологія рослин і генетика» у своїй роботі дотримується етики міжнародних наукових публікацій, зокрема принципів доброчесності, конфіденційності, нагляду за публікаціями, запобігання потенційному конфлікту інтересів тощо.

Це Положення розроблено відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE) https://publicationethics.org/, Світової асоціації редакторів медичних журналів (WAME) https://www.wame.org/policies та спирається на досвід відомих міжнародних видавців. Дотримання принципів етики публікації всіма сторонами, залученими до процесу публікації, забезпечує захист прав інтелектуальної власності творців, покращує якість публікації та зменшує ризик потенційного зловживання матеріалами, захищеними авторським правом.

Положення узгоджується з політикою журналу та є однією із основних складових процесу рецензування та публікації статей в журналі.

Етичні зобов'язання авторів

Автори несуть персональну відповідальність за надіслані до журналу рукописи та зобов’язані дотримуватися таких принципів:

Надавати точні та достовірні результати проведеного дослідження. Надання неправдивої або сфальсифікованої інформації є неетичним і неприйнятним.
На вимогу редакційної колегії надавати вихідні дані для редакційного перегляду. Автори повинні надавати вільний доступ до таких даних і зберігати їх протягом розумного періоду після публікації.
Гарантувати, що результати дослідження, представлені в рукописі, є незалежною та оригінальною роботою. У разі включення уривків із чужих робіт або цитування висловлювань інших авторів мають бути наведені відповідні посилання із зазначенням автора та джерела. Надмірне запозичення та будь-яка форма плагіату, включно з неадекватними посиланнями, перефразуванням чи претензіями на результати чужих досліджень, вважаються неетичними та неприйнятними. Статті, які просто збирають матеріали інших авторів без оригінальної творчої думки та аналізу, редакційна колегія не приймає.
Усвідомлювати, що автор(и) несе(уть) повну відповідальність за новизну та достовірність представлених результатів наукового дослідження.
Відзначати внесок усіх осіб, які вплинули на хід дослідження або визначили характер представленого наукового дослідження. Це включає посилання на публікації, які були важливими для дослідження. Інформація, отримана приватно під час розмов, листування або обговорень з третіми особами, не повинна використовуватися без їх письмового дозволу. Усі джерела мають бути відкрито цитовані. Навіть якщо використовуються письмові чи ілюстративні матеріали багатьох осіб, необхідно отримати дозвіл і надати його редакції.
Подавати до журналу лише оригінальні рукописи. Не надсилати статті, які були подані до іншого журналу та очікують на рецензування, а також статті, раніше опубліковані в іншому журналі. Недотримання цього принципу вважається серйозним порушенням етики публікації та може призвести до вилучення статті з рецензування. Якщо елементи рукопису були опубліковані раніше, автори зобов’язані посилатися на свої попередні роботи та вказати, чим нова робота суттєво відрізняється. Пряме копіювання або перефразування власної роботи є неприпустимим і має бути лише основою для нових висновків.
Забезпечити точний перелік співавторів. Усі особи, які зробили значний інтелектуальний внесок у концепцію, структуру або проведення та інтерпретацію результатів роботи, мають бути включені як співавтори. Слід відзначити інших, хто брав участь у певному аспекті роботи. Автори також повинні переконатися, що всі співавтори переглянули остаточну версію статті, схвалили її та дали згоду на її подання для публікації. Усі автори несуть публічну відповідальність за зміст статті. У мультидисциплінарних роботах кожен співавтор несе відповідальність за власний внесок із колективною відповідальністю за загальний результат. Неприпустимо включення до складу співавторів осіб, які не брали участі в дослідженні.
Негайно інформувати редакційну колегію журналу про будь-які істотні помилки чи неточності, виявлені під час рецензування або одразу після публікації. Автори повинні співпрацювати з редакційною колегією, щоб якнайшвидше визнати та виправити помилки. Якщо журнал виявляє істотну помилку в опублікованій роботі, автор повинен підготувати виправлення або надати докази точності інформації для публікації в журналі.
Чітко вказувати у своїх рукописах будь-які ситуації, коли дослідження включають хімічні речовини, фізичні та хімічні процеси або обладнання, що становить ризик для здоров’я людини чи тварин. Якщо для дослідження залучені тварини або люди як об’єкти дослідження, автори повинні засвідчити, що всі процедури відповідають чинним законам та інституційним принципам, і що відповідні державні установи надали дозвіл. Стаття має супроводжуватися відповідними документами та підтвердженням від уповноважених органів щодо згоди на експерименти на людях. Особам, залученим до досліджень, має гарантуватися право на конфіденційність.
Розкривати всі джерела фінансової підтримки проекту, інформацію про роботодавця, патентні заявки/реєстрації, гранти та інші форми фінансування у своїх рукописах.
Повідомляти про будь-які значні конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію. Усі потенційні конфлікти інтересів слід розкривати якомога раніше.

Етичні принципи в роботі рецензента

Рецензент проводить наукову експертизу з метою об’єктивної оцінки якості представленої статті та її відповідності науковим, літературним та етичним нормам. Оцінюючи статтю, рецензент має зберігати неупередженість і дотримуватися таких принципів:

Експертна оцінка має на меті допомогти автору підвищити якість тексту та допомогти головному редактору прийняти рішення про публікацію.
Рецензенти, які не вважають себе експертами в темі статті або не можуть надати своєчасну рецензію, повинні повідомити про це головного редактора та відмовитися від рецензії.
Рецензентом не може бути автор чи співавтор рецензованої роботи, науковий керівник здобувачів наукового ступеня, які є авторами/співавторами, а також співробітники підрозділу, в якому працює автор.
Будь-які рукописи, надані рецензенту редакторами для перевірки, є конфіденційними документами і не мають обговорюватися зі сторонніми особами.
Рецензенти повинні зберігати об'єктивність і утримуватися від зауважень щодо особистого ставлення до автора у своїй рецензії. Відгуки мають виражати точку зору чітко та вмотивовано.
Рецензенти несуть відповідальність за виявлення опублікованих статей, які мають відношення до рецензованої статті, але не цитуються автором. Рецензенти повинні попередити головного редактора про значний збіг або подібність між рецензованою статтею та будь-якою раніше опублікованою роботою. Будь-які твердження рецензента, що певні спостереження (результати), висновки чи аргументи в рецензованій статті, раніше опубліковані в іншому місці, мають супроводжуватися точними бібліографічними посиланнями.
Якщо рецензент підозрює плагіат, проблеми з авторством або фальсифікацію даних, він повинен повідомити про це редакційну колегію для колективного розгляду статті автора.
Рецензенти повинні надавати об'єктивний висновок про достатність цитування опублікованих статей стосовно даної тематики.
Рецензенти не повинні використовувати інформацію та ідеї, представлені в рецензованій статті, для особистої вигоди.
Рецензенти повинні утримуватися від прийняття рукописів на рецензування у випадках, коли виникає конфлікт інтересів через конкуренцію, співпрацю чи інші відносини з авторами чи установами, пов’язаними зі статтею.

Принципи професійної етики редакційної колегії

Діяльність головного редактора, членів редакційної колегії і співробітників редакції журналу у стосунках з авторами і рецензентами пов’язана з дотриманням таких етичних принципів:

Приймаючи рішення про публікацію, головний редактор наукового журналу покладається на вірогідність поданих даних і наукову важливість рецензованої роботи.
Головний редактор забезпечує неупередженість, позбавлену особистих інтересів щодо прийняття чи відхилення статей.
Головний редактор несе відповідальність за визначення того, які подані статті будуть прийняті до публікації, а які – відхилені. Рішення ґрунтуються на політиці журналу та суворому дотриманні правових принципів, що запобігає порушенню авторських прав і плагіату.
Оцінка надісланих статей головним редактором і редакційною колегією ґрунтується винятково на науковій вірогідності, не беручи до уваги расу, стать, сексуальну орієнтацію, релігійні переконання, етнічну приналежність, національність, походження, соціальний статус або політичні погляди авторів.
Головний редактор разом із редакційно-видавничим персоналом і членами редакційної колегії не повинні розголошувати інформацію, що міститься в журнальній статті, нікому, крім автора(ів), призначених і потенційних рецензентів, іншого редакційного персоналу та, якщо потрібно, видавця.
Неопубліковані дані з поданих рукописів не мають використовуватися головним редактором, редакційним колективом, членами редакційної та видавничої груп, редколегією з особистою метою або передаватись третім особам без письмового дозволу авторів.
Головний редактор повинен відмовити в публікації поданої статті, якщо є обґрунтовані підстави підозрювати плагіат.
Прийняті до друку статті розміщуються у відкритому доступі, авторські права зберігаються за авторами.
Головний редактор не має ігнорувати скарги (претензії) щодо рецензованих рукописів або опублікованих матеріалів. У разі конфлікту необхідно вжити відповідні заходи у співпраці з видавцем для усунення порушених прав. Крім того, при виявленні помилок слід докласти зусиль для сприяння публікації виправлень або спростувань.
Головний редактор разом із редакційним колективом або видавничо-редакційною групою журналу відповідає за збереження конфіденційності особи рецензентів та пов'язаної з ними інформації.

Принципи професійної етики видавця

Видавець несе відповідальність за публікацію наукових праць, дотримуючись таких основних етичних принципів:

Сприяти виконанню етичних зобов'язань редакторами, редакційно-видавничою командою, редакційною колегією, рецензентами та авторами відповідно до визначених вимог.
Допомагати журналу в розгляді претензій (скарг), пов’язаних з етичними аспектами опублікованих матеріалів, і допомагати співпрацювати з іншими журналами та/або видавцями.
Дотримуватися положення, що діяльність журналу є некомерційною і не спрямована на отримання прибутку.
Сприяти процесу публікації виправлень, пояснень, спростувань і вибачень за потреби.
Надати журналу можливість відкликати публікації, що містять обґрунтовані ознаки плагіату і недостовірні дані.

⇫

Політика відкритого доступу

Журнал «Фізіологія рослин і генетика» є повністю відкритим вільно (безоплатно) доступним виданням.
Усі опубліковані статті є у відкритому доступі на сайті журналу (розділ АРХІВ) одразу після публікації, без жодних обмежень для користувачів.

Ми підтримуємо вільний і необмежений доступ до наукових досліджень відповідно до Будапештської ініціативи відкритого доступу).

Відповідно до умов ліцензії Creative Commons License CC BY-NC 4.0), читачам безоплатно дозволяється: отримувати доступ до повного тексту статей і читати його; завантажувати, друкувати та копіювати матеріали; поширювати й передавати статті; адаптувати та використовувати матеріали публікації для будь-яких законних (некомерційних) цілей без попереднього дозволу від видавця або автора.

Належним чином оформлене посилання на авторів і джерело публікації є обов'язковою умовою всіх форм використання публікацій.

Публікація статей безкоштовна: журнал не стягує плату за рецензування, підготовку статей до друку і друк видання, а також відкритий доступ публікацій для читачів.

Ця політика сприяє широкому розповсюдженню та максимальній видимості досліджень, опублікованих у журналі, підтримуючи глобальний обмін науковими знаннями.

Авторські права

Автори, які надсилають рукопис для публікації в журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу, його засновнику і видавцю, право першої публікації на умовах Ліцензійної угоди та права розповсюдження опублікованого твору на умовах ліцензії Creative Commons License CC BY-NC 4.0), яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов’язковим зазначенням авторства і посиланням на оригінальну публікацію в журналі.
Автори засвідчують, що поданий рукопис є їхньою оригінальною роботою, авторські права на даний твір не передані іншому видавцю, стаття не була опублікований раніше та не розглядається для публікації в іншому місці.
Автори мають право використовувати твір відповідно до умов ліцензії Creative Commons License CC BY-NC 4.0), у тому числі: розміщувати статтю на власному сайті автора або вебсайті чи сервері установи, де працює автор, включати матеріали статті в інші власні праці за умови належного посилання на першоджерело публікації; розповсюджувати копії статті у паперовому та електронному вигляді.

⇫

Поточне число