Досліджували вплив ретардантів класу ацилциклогександіонів (циклогексанкарбоксилатів) на рослини озимої пшениці (Triticum aestivum L.) сортів Смуглянка і Подолянка. Встановлено, що обробка ретардантами — інгібіторами синтезу гіберелової кислоти — призводила до зростання в прапорцевих листках пшениці сорту Подолянка вмісту неорганічних складових редокс-систем рослин — мангану, цинку і міді, а в рослинах сорту Смуглянка — цинку і міді. За обробки рослин озимої пшениці сорту Смуглянка мепікватхлоридом + етефоном (терпалом) у її зерні містилось більше магнію і цинку, а за обробки прогексадіоном кальцію + мепікватхлоридом (медакс топом) — мангану, цинку і міді. У разі застосування добрива з амінокислотами у композиціях з ретардантами вміст мікроелементів у прапорцевих листках озимої пшениці підвищувався. За мікроелементним складом рослин можна оцінити перерозподіл неорганічних елементів у системі ґрунт—рослина, уточнити системи живлення рослин за застосування ретардантів та ідентифікувати чинники, які впливають на нестачу чи надлишок елементів. Ретарданти класу ацилциклогександіонів істотно не знижували вміст окремих мікроелементів. Проте позакореневі підживлення бором і мікроелементами редокс-гомеостазу у фази ВВСН 21-32 можуть бути важливими за високого рівня азотного живлення й для контролю вилягання похідними циклогександіонів з метою отримання високого врожаю.
Ключові слова: Triticum aestivum L., ретарданти, IСР-МS, мікроелементи
Повний текст та додаткові матеріали
У вільному доступі: PDFЦитована література
1. Моrgun, V.V., Sanin, Ye. V. & Sсhwartau, V.V. (2015). Club 100 centner. Кyiv: Logos [in Ukrainian].
2. Моrgun, V.V., Schwartau, V.V. & Кiriziy, D.A. (2010). Physiological basis of the formation of high productivity of cereals. Fiziologiya i biokchimiya kult. rasteniy, 42, No. 5, pp. 371-392 [in Russian].
3. DSTU 3768:2010 National standard of Ukraine. Wheat. Specification, Кyiv: Derzhspozhivstandart Ukraine, 2010 [in Ukrainian].
4. Acreche, M.M. & Slafer, G.A. (2011). Lodging yield penalties as affected by breeding in Mediterranean wheats. Field Crops Res., 122, pp. 40-48. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2011.02.004
5. Barman, A., Pandey, R. N., Singh, B. & Das, B. (2017). Manganese deficiency in wheat genotypes: Physiological responses and manganese deficiency tolerance index. J. Plant Nutr., 40, No. 19, pp. 2691-2708. doi: https://doi.org 10.1080/01904167.2017.1381717 https://doi.org/10.1080/01904167.2017.1381717
6. Berry, P.M. & Spink, J. (2012). Predicting yield losses caused by lodging in wheat Field. Crops Res., 137, pp. 19-26. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2012.07.019
7. Cakmak, I. & Kutman, B. (2018). Agronomic biofortification of cereals with zinc: a review. Eur. J. Soil Sci., 69, pp. 172-180 https://doi.org/10.1111/ejss.12437
8. Espindula, M.C., Rocha, V.S., Fontes, P.C.R., Silva, R.C.C. & Souza, L.T. (2009). Effect of nitrogen and trinexapac-ethyl rates on the SPAD index of wheat leaves. J. Plant Nutr., 32 (11), pp. 1956-1964. doi: http://dx.doi.org/10.1080/01904160903245113 https://doi.org/10.1080/01904160903245113
9. Kong, E.Y., Liu, D.C., Guo, X.L., Yang, W.L., Sun, J.Z., Li, X., Zhan, K., Cui, D., Lin, J. & Zhang, A. (2013). Anatomical and chemical characteristics associated with lodging resistance in wheat. The Crop Journal., 1 (1), pp. 43-49. https://doi.org/10.1016/j.cj.2013.07.012
10. Marschner, H. (2012). Marschner's mineral nutrition of higher plants. 3rd edn. London, U.K.: Academic Press, 672 p.
11. Merry, A.M., Carev, A.L., Leith, P., Nelson, R. & Botwright Acuna, T. (2015). Agronomist use of PGR — A survey. Agricultural Science, 27 (2), pp. 24-32.
12. Nieder, R., Benbi, D.K. & Reichl, F.X. (2018) Microelements and Their Role in Human Health. In: Soil Components and Human Health. Dordrecht: Springer, pp. 317-374. https://doi.org/10.1007/978-94-024-1222-2_7
13. Rademacher, W. (2010). Control of lodging in intense European cereal production. In Proceedings of the 36th Annual Meeting of the Plant Growth Regulation Society of America (ed. B. Whipker). The Plant Growth Regulation Society of America (pp. 61-69), La Grande.
14. Rengel, Z. (1998). Nutrient use in crop production. London: CRC.
15. Souza, L.T.D., Espindula, M.C., Rocha, V.S., Dias, D.C.F.D.S. & Souza, M.A.D. (2010). Growth retardants in wheat and its effect in physiological quality of seeds. Ciencia Rural., 40 (6), pp. 1431-1434. doi: http://sci-hub.tw/10.1590/S0103-84782010000600031 https://doi.org/10.1590/S0103-84782010000600031
16. Srivastava, L.V. (2002). Plant growth and development: Hormones and environment. San Diego: Academic.
17. Tripathi, S.C., Sayre, K.D. & Kaul, J.N. (2005). Planting systems on lodging behavior yield components, and yield of irrigated spring bread wheat. Crop Sci., 45, pp. 1448-1455. doi: http://doi.org/10.2135/cropsci2003-714 https://doi.org/10.2135/cropsci2003-714
18. Zagonel, J. & Fernandes, E.C. (2007). Rates and application times of growth reducer affecting wheat cultivars at two nitrogen rates. Planta Daninha, 25 (2), pp. 331-339. https://doi.org/10.1590/S0100-83582007000200013